Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горниця

Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНИЦЯ"
Безматок, -тка, м. = безматень.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Харьк. Cм. Гузичний.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Подоскромаджувати, -джую, -єш, гл. Доскресть (во множествѣ). Подоскромаджуйте швиденько свої буряки та будем обідати.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.