Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобиний

Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. МВ. І. 140. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. Маркев. 15. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 282. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. ЗЮЗО. І. 141. б) Vicia Cracca L. ЗЮЗО. І. 141. в) Lotus corniculatus L. ЗЮЗО. I. 127. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНИЙ"
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37.
Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був. ЕЗ. V. 188.
Рази, -зів, м. мн. ? Він на другу весну плуг і рази забравши і між пшеницею і житом пооравши, в середині горох увесь засіяв свій. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБИНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.