Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Висолопити Cм. висолоплювати.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.
1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно.
2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Ум. провідни́чка.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ).
Упрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати.
