Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянин

Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНИН"
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Дру́бен, -бна, -не = дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Чуб. V. 876., Ум. друбне́нький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти. Млр. л. сб. 191.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Заслу́га, -ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. Ум. заслу́женька.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Переморозити, -жу, -виш, гл. Переморозить.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. Cм. замет.
Чєгір, -ра, м. = чагарь. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.