Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горуватий

Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Біґос, -су, м. Кушанье: жареная капуста съ колбасой, саломъ. Шейк.
Блазнюха, -хи, блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Вусань, -ня, м. см. усань.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Применшати, -ша́ю, -єш, сов. в. применши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Пристяжити Cм. пристязати.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. І. 2.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.