Зотхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздохнуть. Кінь спіткнувся, тяженько зітхнувся: «Чого ти, коню, зотхаєш?»
Ласкавий, ласкав, -а, -е. 1) Милостивый, благосклонный, снисходительный. Прошу, будьте ласкаві, не во тів вам! Пані моя ласкавая, я би м тобі щось сказала.
2) Кроткій, смирный, добрый, ласковый, привѣтливый, любезный. Ласкаве телятко дві матки ссе. Що в тебе, багачу, кози та. овечки, а в мене, багачу, ласкаві словечки. Вона ж мене сушить, вона ж мене в'ялить все ласкавими словами. Забарив нас ласкавими словами. будь ласкав, будьте ласкаві! Пожалуйста! Будь такъ добръ, будьте такъ добры! Та встань, будь ласкав, пане свату! Кн. Пустіть, будьте ласкаві! Ум. ласкаве́нький.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл.
1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого.
2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Притектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Прійти. На городі бараболя, — ой десь моя лиха доля; бараболя розцвітеся, лиха доля притечеся.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі.
Шибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі.
