Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горючий

Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮЧИЙ"
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила. Мил. 155.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный. Желех.
Невсипущий, -а, -е. 1) Неусыпный, неутомимый, бдительный. Хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Наградив тебе Бог жінкою, до тебе доброю, щирою, хазяйкою невсипущою. Кв. І. 2. 2) Постоянный, безпрестанный. От же все мені туга невсипуща. МВ. І. 18. Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила? Шевч.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Розікрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.