Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

господень

Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень. К. Іов. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОДЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОДЕНЬ"
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає. Кв. II. 19.
Вимушувати, -шую, -єш, сов. в. вимусити, -шу, -сиш, гл. Вынуждать, вынудить. К. Краш. 12.
Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться. Ном. № 10013.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195. 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. Н. П. 344.
Лянни́й, -а, -е. Льняной. Сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Ном. № 9138. Полотенце на станок лянне. Мкр. Н. 38.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСПОДЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.