Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. б) Carex riparia L.
Гойданка, -ки, ж.
1) Качаніе.
2) = гойдалка.
3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча.
Підкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкинутися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась.
2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися.
3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається,
4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш.
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
Струйний, -а, -е. О голосѣ: пріятный, мелодическій. Який в його голос був струйний.
Черниця, -ці, ж.
1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці.
2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці.
3) = ожина, Rubus fruticosus L. Ум. черничка, черниченька.
