Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостювальник

Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТЮВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТЮВАЛЬНИК"
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти. Вх. Уг.240.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Шняга, -ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТЮВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.