Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граната

Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНАТА"
Виліпити Cм. виліплювати.
Вихрянути, -ну, -неш, гл. = вихрякнути. Душі не вихрянуть. Ном. № 8299.
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ. Харьк. у.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Прогребти Cм. прогрібати.
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.