Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі!
Прічки нар. = пріч. Збіраюся з паном прічки против темненької нічки.
Проворно нар. Проворно, быстро.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2.
Тепло 2, -ла, с. Тепло, теплота. Поки трип'ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде.
