Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробовий

Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки. Ном. № 2436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБОВИЙ"
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Закрепи́ти, -плю́, -пиѣш, гл. = закріпити.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то. Канев. у.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Орлий, -а, -е. = орловий. Орле око. Шевч.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Тиран, -на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. ІІІ. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.