Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грущаник

Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩАНИК"
Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Заси́лити Cм. засилювати.
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Набазі́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набазі́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться, набалтываться, наболтаться.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить. О. 1861. IV. 34.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана. Ном. № 12391.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЩАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.