Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Ум. ви́ярочок.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба.
Зага́куватися, -куюся, -єшся, гл. Заикаться.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Озниця, -ці, ж.
1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ.
2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. Поклони покладати. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. 4) = паренити. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Двори собі поклав на боці від своєї мами. 6) — гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. 7) — надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. 8) — гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать.
Поросячка, -ки, ж. = поросючка.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати.
