Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурба

Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Гайсати, -са́ю, -єш, гл. = гасати.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.  
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Прикликання, -ня, с. Подзываніе, призываніе.
Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.