Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица.
Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила.
Приспіти Cм. приспівати.
Риги, -гів, м. мн.
1) Рыданіе.
2) Рвота.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. Він держить вітри у рівновазі.
Уситити, -чу, -тиш, гл. — меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Я сусідам угоджу, конав меду усичу.
