Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ. Галиц.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
На́па́сть, -сти, ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. Камен. у. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. Ном. № 60. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. Остер. у. 4) напасть натяга́ти на ко́го. Взводить напраслину. Напасть натягає на мене. Н. Вол. у. 5) до напасти. Пропасть, много. Курей тут до напасти. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Попрокушувати, -шую, -єш, гл. Прокусить (во множествѣ). Вовки задавили двоє овець, попрокушували горла. КС. 1883. ХП. 700.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата. К. ЦН. 314.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. Шейк. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.
Шляхтянка, -ки, ж. Дворянка. Ум. шляхтяночка. Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану. Шевч. 144.