Доко́чувати, -чую, -єш, сов. в. докоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш.
Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Чого ти нишпориш у соломі?
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.
1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать.
2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Понапинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання.
