Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.
Дотовпля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотовплюватися.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. 2) Рыбный заводъ.
Закру́чувати, -чую, -єш, сов. в. закрути́ти, -кручу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Закрутив веремія. 2) Закручивать, закрутить (о вѣтрѣ). Як повіяв вітер, посіяв сніг зверху і знизу, далі як закрутило! 3) Зарабатывать, заработать пряденіемь. А Ганна грошей не жалувала... посилала, що було закрутить веретеном. Лев. І. 57. 4) сов. в. Закутить. Шо за тиждень заробе, усе у неділю прогуля. От раз... узяв він у хазяїна плату, та як закрутив.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Ум. ляшка.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл.
1) Высадить (многихъ).
2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ).
3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Скудний, -а, -е. Скудный.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала.