Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. . Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний.
Настрашка, -ки, ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались.
2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. трохи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Ум. тро́шки, тро́шечки.
