Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Виторочити Cм. виторочувати.
Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Побіжу... та оббанюсь.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Правуватися, -вуюся, -єшся, гл. Судиться съ кѣмъ, тягаться. Не я над їм суддя: усе товариство з їм пробуватиметься. Іван пробується з Яремою за якісь гроші. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. Не будуть ся люде в правах правувати.
