Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Перевершити Cм. перевершувати.
Скляничина, -ни, ж. Кусокъ стекла, склянка. Вх. Лем. 466.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.