Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Джи́гати, -гаю, -єш, одн. в. джигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлестать, хлестнуть, ударять, ударить розгами. 2) Кусать, куснуть (о насѣкомыхъ).
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Метеллюга́ти, -га́ю, -єш, гл. Переносно: вилять, изворачиваться? Її питають, де діли те, що вкрала, а вона метеллюгає сюди-туди, не каже, де дівала. Новомоск. у. Залюбовск.
Пожакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Єв. Мр. III. 27. Пожакувати всі крамні комори. К. ПС. 102.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались. Мнж. 2.
Рахунок, -нку, м. Счетъ, разсчетъ. В рахунку помилився. Котл. Ен. VI. 19. під рахунком бути. Быть считаннымъ. Мав.... саджавку, де були сами великі риби під рахунком. [p]Гл.[/p] І. 193. здавати рахунок. Давать отчетъ. Пішла.... здавати рахунок, шьо робила почерез цілий рік. Гн. II. 56.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.