Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вашець, -шеці, ж. Ваша милость (титулъ). Котл. Н. П. 396. Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари. Ном. № 345.
Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выгребаться, выгресться. 2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66.