Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Крулювіти, -люю, -єш, гл. Царствовать, управлять. Не таким кпам, пане брате, в Польщі крулювати. О. 1862. II. 54.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи. Угор.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Пороспадлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развратиться, испортиться нравственно (о многихъ).
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.