Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

даровиця

Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРОВИЦЯ"
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить. Ном. № 10805.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Черниг. у. Далеко вам ходити? — Та подалеко. Черниг. у.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.