Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Жерце́м нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. К. Бай. 93. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу). ЗОЮР. І. 289.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Риса, -си, ж. Черта. Левиц. І. 461, 475. До лиця був той вінок її тонким рисам. Г. Барв. 372. Ум. риска, рисочка.
Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.
Ущолочати, -чаю, -єш, гл. Отстояться, устояться. Пиво вщолоча та все булька. Грин. І. 206. Налетіли гуси з Русі, сколотили воду Марусі..... а Маруся та підождала, поки вода й ущолочала. Чуб. V. 898.