Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. То-же въ новѣйшее время:Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Нада́лі, нада́льше, нар. Ha будущее время. Хотілось би похазяйнувати і надалі дещо заробити. Дано псу м'ясо, — хоч їж, хоч надальше остав.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу.
Порозмерзатися, -заємося, -єтеся, гл.
1) Оттаять (во множествѣ).
2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав.
Сосна, -ни, ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей.
Шелюговий, -а, -е. Изъ тальника.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.
