Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся.
Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Тече вода в синє море, та не витікає. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. Чого сорочка така куца? — Бо така витекла.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Конотувати, -ту́ю, -єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі.
Пацурник, -ка, м. = пацірник.
Позмерзатися, -за́ємося, -єтеся, гл. Призмерзнуть другъ къ другу (во множествѣ). чоботи позмерзалися. Промокшая кожа сапогъ замерзла.
Поперемучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Измучиться (о многихъ).
Постівка, -ки, ж.
1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку.
2) = покіс.
Похмелити, -ся. Cм. похмеляти, -ся.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Нас слобонив своєю чесною кровю. Душу од пекельної муки слобонити. Я, кае, тату, вас слобоню.