Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. Ном. № 7569. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. Камен. у. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. Шух. I. 91, 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Пірникоза, -зи Нырокъ, чомга, Podiceps cristatus. Вх. Пч. II. 13.
Плава́к, -ка, м. 1) Пловучая мельница. Камен. у. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти. Kolb. I. 73.
Повіддя, -дя, с. Половодье. Черк. Н. Вол. у. Це вже десять років, як було в Трушках таке повіддя. Рк. Левиц. Чи і в ваших сторонах було цієї весни таке велике повіддя, як у нас: всі млини повиносило. Таращ. у.
Прихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. прихлюпати, -паю, -єш, гл. Заливать, залить водой. Вона прихлюпує тепер огонь водою.
Розвідати, -ся. Cм. розвідувати, -ся.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Учепити, -плю, -пиш, гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.