Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. Левиц. І. 5. У тих казанках киплять грішники. Стор. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Харьк. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. К. ЧР. 312. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Кв. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Вовч. III. 15. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі. Н. п.
Криша, -ші, ж. Кровля.
На́гляд, -ду, м. Присмотръ. Желех.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) = проволоктися. 2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень. Вх. Пч. II. 27.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась. Левиц. І. 386.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. I. 124.