Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дворянський

Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРЯНСЬКИЙ"
Безладній, -я, -є. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. Гол. Од. 14, 66. б) бѣлые суконные. Шух. І. 120.
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Налови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наловиться. Рибка сама не наловиться. Рудч. Ск. II. 8.
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОРЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.