Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що.
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями.
Ільм'як. Cм. ільмак.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Посмішенний, -а, -е. Осмѣянный, униженный. Нехай вони (шалопути) посмішенні будуть, а не дом Божий.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой.
Страшенне нар. = страшенно. Журився й наш Грицько, страшенне журився.
Тупцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Ходить, топая, ступать, топтаться.
2) — коло кого. Ухаживать.