Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Cм. зоряти.
Їднати, -ся, -наю, -ся, -єш, -ся, и пр., гл. = єднати, -ся и пр.
Кука, -ки ж., дѣтск. Вошь. дати куну в руку. Дать взятку.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Пообід нар. Послѣ обѣда.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.
Хупаво нар. Красиво. ; опрятно.