Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блекотиця, -ці, ж. = блекот. Вх. Пч. II. 32.
Висихання, -ня, с. Высыханіе. К. Псал. 69.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. АД. II. 110. Ум. гетьманонько. К. ПС. 21.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2)піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там. Млак. 109.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Гн. II. 136. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами. АД. II. 78.