Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

державник

Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЖАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЖАВНИК"
Бешкетний, -а, -е. Скандальный, скандалезный.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Прикидати, -даю, -єш, гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає. КС. 1884. VIII. 720.
Причащатися, -щаюся, -єшся, гл. Причащаться.
Рискаль, -ля, м. Заступъ. Хиба тобі вже розв'яже рискаль та лопата. Гол. І. 290. То Костюшко, то москаль сварилися за рискаль. Гол.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик. Ном. № 8470.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення. Харьк. г.
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ. Шейк.
Уклопочаний, -а, -е. Озабоченный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЖАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.