Бренькання, -ня, с. = бринькання.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря.
Підбурок, -рка, м. Желѣзный, съ деревянной ручкой, багоръ для вытягиванія изъ воды пойманнаго сома, въ подмогу рыболовному крючку, которымъ обычно ловятъ сома.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ.
2) Упасть съ шумомъ.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху.
