Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деріння

Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРІННЯ"
Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).  
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Н. п.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Огидно нар. Противно, отвратительно, мерзко.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Ном. № 5276. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне. ЗОЮР. І. 12.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.