Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беґечати

Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐЕЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐЕЧАТИ"
Бекеша, -ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. І. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. бекешка, бекешечка.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Півсонно нар. Въ полуснѣ. Желех.
Прихідцями нар. Урывками.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕҐЕЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.