Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Шевч. 532. Насилу доволік шкуру до криниці. Рудч. Ск. ІІ. 189.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл. 1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч. 2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Ном. 8395. Заховай носъ одъ сього лыха! Стор. МПр. 89. 3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Чуб. V. 461. Сама хоче мене маты в землю заховаты. Шевч. 17.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6.