Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем.
Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Cм. Доба.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Нинечка, нар. = нині.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.