Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більовий, -а, -е. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна. Черниг. у.
Бухи-бухи! меж., выраж. кашель. Ой ти старий бухи-бухи, я молода хихи-хихи! Н. п.
Горі́вка, -ки, ж. = Горілка. Лукаш. 112. Грин. ІІІ. 349. Ум. Горі́вонька. Грин. ІІІ. 86. Горівочка.
Ґлузува́ти = глузувати.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Тинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, шататься. Пішла мати тиняючись, по під тинню валяючись. Грин. III. 381. Тиняється, як кобиляча душа. Полт. Мені шаноба скрізь була, бо я без діла не тиняюсь. Гліб. Тиняюся од села до села, а тепер іду в Полтаву. Котл. Н. П. 383.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.