Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвонарь

Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРЬ"
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Блакить, -ті, ж. 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Прядиво Cм. прядіво.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня. О. 1861. XI. Кух. 1
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Цицуля, -лі, ж. Сахарная груша. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.