Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзизкучий

Дзизку́чий, -а, -е. Жужжащій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗКУЧИЙ"
Баталев, -ва
Безкраій, -я, -є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. І. 61.
Галяр, -ру, м. = гав'яр. Вас. 205.
Купальний, -а, -е. купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Місте́чко II, -ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. Жив собі в містечку круг своїй родини. Чуб. V. 328.
Несміливо, несміло, нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя. Левиц. І.
Обпоминати, -не́ю, -єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати. Мнж. 161, 54.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИЗКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.