Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзизнути

Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗНУТИ"
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Габелковий, -а, -е. Сдѣланный изъ кожи молодой скотины. Обутий в габелкових черевиках. Стор. II. 96.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Підрівнювати, -нюю, -єш, сов. в. підрівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Подравнивать, подравнять.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш, гл. Натравить собаками.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. ЛІВ. II. 170.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.