Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. Заздріла що у дворі багато людей. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди.
Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. 3) Рулевая часть байдака. 4) Проклятіе, бранное слово.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность.
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Усохти. Cм. Усихати.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). А кості — мов товсті залізні штаби. Ум. штабка.
