Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дирчати

Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. Сим. 215. 2) О коростелѣ: кричать. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИРЧАТИ"
Ваторопка, -ки, ж. Затрудненіе. Ваторопка через те була мірщикові, що того земля туди йде, а того туди. Черниг. у.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Дойня́чка, -ки, ж. Коро́ва-дойнячка. Дойная корова. О. 1861. X. 133.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Задрі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. задрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться грязью. Оце я поки до вас дійшла, так здорово задріпалася. Коли ж грязько дуже на дворі. Екатер. у.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Пурнути Cм. пуринати.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде. Ном. № 9748.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.