Балан, -на, м. Бѣлый волъ.
Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле.
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив.
Сириця, -ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. В'язали руки да сирицею. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Ум. сири́чка, сири́ченька.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею.
