Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Люде гроші кидали до карнавки церковної. Ум. карнавочка.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот.
Оттакий, -а́, -е́ Вотъ такой. Оттаке то на сім світі роблять людям люде. Ум. Оттаке́нький, оттакї́сінький.
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2) переміть зв'язати. Завязать узломъ.
Перестрашитися, -шуся, -шишся, гл. Перепугаться, испугаться. Чорт перестрашився та й утік.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє.
Радніше нар. Охотнѣе.
Саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками.
