Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівувати

Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВУВАТИ"
Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать. Желех.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Стяжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стяга. 2) = стьожка. Гол. Од. 77. Ум. стяжечка.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.